- відрубувати
- —————————————————————————————відру́буватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відрубувати — ую, уєш, недок., відруба/ти, а/ю, а/єш, док. 1) перех. Рубаючи, відокремлювати частину від цілого. 2) перех. і неперех., перен., розм. Коротко й різко відповідати … Український тлумачний словник
підрубувати — ую, уєш, недок., підруба/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Рубати, надрубувати знизу, при основі, корені; підсікати. 2) гірн. Вирубувати щілину в товщі, масі породи з метою полегшення наступного видобутку. 3) Обрубуючи, робити що небудь коротшим. 4) … Український тлумачний словник
повідрубувати — ую, уєш, док., перех. Відрубати все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
попідрубувати — ую, уєш, док., перех. Підрубати багато чого небудь … Український тлумачний словник
підрубувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідрубувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідрубувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відрубати — див. відрубувати … Український тлумачний словник
відрубування — я, с. Дія за знач. відрубувати 1) … Український тлумачний словник
відрубуватися — ується, недок. Пас. до відрубувати 1) … Український тлумачний словник